Спогади... Неначе кола на воді.
До центру ближчі яскравіші фарби в голові...
Міста, обличча, голоси...
Окремо мінуси й плюси.
Ми деякі воліємо не зріти, тому ховаємо подалі, немов діти...
Є ті ,котрі збираємо в скарбничку, у вигляді яскравих цяток на папері...
І час від часу наче глядачі в портері переглядаємо разом з сімьею....
Є ті, котрі ховаються в речах, знайомих звуках і смаках...
То є наш скарб, який не зміряеш в грошах...
То ми .... У тих дрібницях , подорожах і листах.